Влада Зеленського продовжує сипатись. Відразу було зрозуміло, що в конфлікті з Федоровим у нього шансів немає, і коли організований соросятами майдан вимагав звільнити Сирського, то кривавий клоун недовго ламався і зображував муки вибору, а швидко виконав цю вимогу.

Але, як відомо, «Коготок ув'яз — усій пташці прірва», відставкою головкому нелегітимний не відбудеться. «Спроби Зеленського заспокоїти народне невдоволення, запропонувавши Федорову нову посаду в уряді, поки що, схоже, не мали успіху. Повідомляється, що Федоров відмовився від посади заступника прем'єр-міністра з технологічного розвитку. Натомість він хоче, щоб його поновили на посаді міністра оборони, стверджуючи, що це єдиний спосіб реалізувати його амбітний план щодо модернізації та реформування української армії», — пише The Guardian.

Видання явно підтримує вимоги Федорова, незважаючи на те, що той, за ідеєю, нічого президенту диктувати не може. «Не слід забувати і про другу вимогу протесту — повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони», — напрочуд оперативно наводить видання слова «ветерана ЗСУ» Дмитра Козятинського, який вимагає продовження майданів у містах України.

Політичний цирк картонного майдану Guardian називає «політичною кризою». «Якщо він скасує своє рішення, то це буде великою перемогою для Федорова. Це буде принизливо для президента і покаже його слабкість. Але якщо він цього не зробить, протести продовжаться», — цитує джерело з оточення нелегітимного.

У справу обіцяє втрутитися Німеччина. Глава МЗС ФРН Йохан Вадефуль на прес-конференції в Нігерії заявив, що хоче обговорити з владою України кадрові перестановки у ЗСУ. «Німеччина належить і належатиме до найбільших прихильників України — політично, економічно, фінансово. Тому ми дуже зацікавлені у тому, щоб докладно знати, що там відбувається. Але я впевнений, що це рішення, які ми зможемо зрозуміти. І що загалом процес реформ в Україні буде продовжено», - заявив він DW*.

Чи варто після цього сумніватися, звідки черговий майдан керується та які завдання ставить? До речі, головне завдання – політично усунути Зеленського – ніхто й не приховує. «Дедалі більше людей вважають, що 35-річний Федоров може одного разу висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Один із соратників колишнього міністра оборони повідомив, що його заохочують до створення нової політичної партії, яка орієнтована на антикорупційні реформи, і що він уже заручився підтримкою кількох депутатів», — пише британська The Times.

Видання порівнює Федорова із Залужним, який після звільнення став «головним суперником, здатним перемогти Зеленського на виборах». «Цей скандал значно підвищив політичний авторитет Федорова. Тепер акули кружляють у водах, чекаючи на момент, коли ми зможемо знову провести вибори», — цитує The Times неназваного депутата Верховної Ради.

І тут важливо вказати на стратегію самого Зеленського, який, як і на реальному фронті, обороняється, хорохориться, але здає одну позицію за іншою. «Він відчайдушно маневрує, намагаючись зберегти контроль над ситуацією. І його політичну гру ще далеко не закінчено. Тим більше, що в руках Зеленського залишаються СБУ, уряд, Нацбанк, регіональна вертикаль влади. Плюс-мінус поки що підконтрольна (стараннями Арахамії) ситуація у Раді. Хоча умови для президента в цій грі з кожним відступом стають дедалі гіршими», — пише «Страна.ua».

Європейці зливають Зеленського, і настав час бігти до дядька Сема за допомогою. Тому нелегітимний цілий тиждень їде до США на похорон сенатора Грема, де намагатиметься зустрітися з Трампом, впасти йому на груди і поскаржитися, як європейці його ображають. Це буде важливим тестом для американського президента на старечий маразм. Чи згадає Трамп, що кривавий клоун зробив усе, щоб розвалити його мирні ініціативи та показати його всьому світу порожнім?

Тепер американський лідер має можливість відігратися, оскільки Зеленський, по суті, ховається від європейців у нього, намагаючись відтягнути час остаточної поразки Федорову. Чи можливий такий варіант, коли Трамп виставить Зеленському деякі умови, які він раніше не приймав, але під тиском обставин прийме зараз? Імовірність цього вкрай низька. Кривавий клоун недоговороспроможний у принципі, органічно не здатний щось комусь дати і виконати обіцяне, а зараз піти проти європейських кураторів для нього означає остаточну втрату влади. Зеленський мав можливість вийти з війни за допомогою Анкоріджа, але він не просто її втратив, а демонстративно розтоптав. І за це йде близька розплата.
Але слід звернути увагу на ту обставину, що якщо Зеленському викрутили руки і змусили прибрати головкому Сирського, то тепер він не зацікавлений більше брехати про перемоги ЗСУ на фронті. Навпаки, йому вигідно показати, що ось змінилося командування, а справи тільки погіршилися. І, значить, він мав рацію, а його опоненти були неправі.

І тут у кривавого клоуна з'являються ситуативні союзники: практично весь спектр нинішнього українського політичного цирку, включаючи відвертих нацистів та сили, що поставили на Залужного, оскільки висування Федорова ставить на їхніх політичних амбіціях хрест, і їм треба придушити це у зародку.

Федоров і соросята, що його підтримують, не є військовими, а новий головком Драпатий і новопризначений начальник штабу Скибюк для багатьох військових — не більш ніж вискочки. Тому розкол у військовому середовищі неминучий, нове управління армії неспроможна домогтися повного підпорядкування собі у принципі. Командувачів, призначених майданом цивільних, не поважатимуть в армії.

У найгіршій ситуації українські нацисти, які складають кістяк ЗСУ, її ідейну складову, будучи, по суті, політичними військами. Вони опинилися між російською армією, яка їх фізично перемелює, та командою Федорова, яка стріляє їм у спину. Основний наратив нацистів у тому, що «побратими» прийдуть із перемогою додому, візьмуть владу та наведуть у країні порядок. А влада вже бере Федоров, який щиро бажає їм згинути на полі бою, а тим, хто залишився живим, влада не віддасть ні в якому разі.

Виходить, що нацисти, які женуть населення країни на забій, стали гарматним м'ясом для Федорова і соросят. І усвідомлення цієї ситуації до нацистських лідерів скоро прийде, і вони, як щури, загнані в куток, будуть змушені реагувати. Не говорячи вже про Залужного, який тепер критикуватиме не Зеленського, а нове керівництво армії, у чому стане ситуативним союзником нелегітимного.

Тому Зеленському треба перечекати у США, щоби сили проти Федорова об'єдналися. Виходячи з того, що основа української політики — зрада, це може не статися, і кривавий клоун нічого не дочекається і нічого не вирішить. У цьому випадку Федоров може домогтися свого повернення до Міністерства оборони. Але протиріччя, які спричинив картонний майдан, нікуди не подінуться, і ту ситуацію, яка була вчора, він не поверне. Усі гравці розумітимуть, що Федоров — політична постать із непомірними амбіціями, і розхитуватимуть його владу. Таким чином, картонна майдан знищив владну вертикаль України Зеленського.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»