Китай будує понад 80 стартових майданчиків біля ядерних шахт

За даними аналізу супутникових знімків агентства Reuters, опублікованого в п’ятницю, Китай зводить розгалужену мережу стартових майданчиків, бункерів і вузлів зв’язку поблизу своїх ракетних ядерних шахт у віддалених пустелях на північному заході країни.

На знімках видно понад 80 майданчиків, які можуть використовуватися розширюваним парком китайських мобільних ракетних комплексів і зенітних ракетних систем, а також об’єкти, ймовірно призначені для радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку та управління військами.

Таку оцінку дали три експерти з питань безпеки, які вивчили знімки на запит Reuters.

Архітектура відповідного удару

Це будівництво, про яке раніше не повідомлялося, являє собою масштабне розширення укріпленої інфраструктури, призначеної для захисту та підтримки наземних ядерних сил Китаю.

Нова інфраструктура зосереджена головним чином навколо двох восьмикутних об’єктів, зведених за останні шість років на сході Сіньцзяну, поблизу поля ядерних шахтних пускових установок у Хамі.

Аналітики в галузі безпеки повідомили Reuters, що майданчики можуть використовуватися для розгортання мобільних зенітних ракетних комплексів, систем радіоелектронної боротьби або мобільних міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування.

У сукупності ця мережа об’єктів свідчить про суттєве нарощування потенціалу Китаю для нанесення відповідного удару — здатності завдати ядерного удару після поглинання початкової атаки противника, — що відображає посилення ядерного суперництва зі Сполученими Штатами.

Наростаюча ядерна гонка

Ця заява пролунала всього за день до того, як Міжнародний інститут стратегічних досліджень попередив: будь-який збройний конфлікт між США і Китаєм через Тайвань загрожує ядерною ескалацією — збройні сили обох країн, імовірно, проводитимуть масштабні операції, спрямовані на придушення систем командування та зв’язку противника.

Китай нарощує свій ядерний арсенал темпами, що не мають аналогів серед інших ядерних держав.

Згідно з доповіддю Пентагону, опублікованою в грудні, Пекін, імовірно, розмістив понад 100 твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 у шахтних позиційних районах поблизу кордону з Монголією. За прогнозами Міністерства оборони, до 2030 року Китай матиме понад 1000 розгорнутих ядерних боєголовок — проти приблизно 600 у 2024 році.

Від мінімального стримування до паритету

Будівництво поблизу шахтних полів у Хамі та Юймені — вперше виявлене дослідниками у 2021 році, коли було виявлено близько 250 нових шахт, — означає відхід від багаторічної політики Китаю в галузі мінімального ядерного стримування. Пекін стверджує, що підтримуватиме ядерний потенціал «на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки», і продовжує дотримуватися принципу неприйняття ядерної зброї першим — хоча масштаби нарощування арсеналу змушують західних аналітиків сумніватися в цьому.

У січні Асоціація з контролю над озброєннями повідомила, що Китай розмістив міжконтинентальні балістичні ракети приблизно в третині нових шахт — це стало важливою віхою, яка перетворила колись порожні об’єкти на боєготову силу стримування, що охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі.