Конфлікт між Трампом і Зеленським: у WSJ розкрили, з чого все почалося
На зустрічі у Нью-Йорку Трамп почав жорстко розпитувати Зеленського, чому Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах.
Погіршення взаємин між Білим домом та Києвом досягло критичної позначки. За останні дні українські військові зіткнулися з раптовими та незрозумілими технічними обмеженнями в роботі терміналів супутникового зв'язку Starlink на лінії фронту.
У вищих урядових колах України припускають, що за цим кроком стоїть пряма вказівка президента США Дональда Трампа власнику компанії SpaceX Ілону Маску, покликана примусити Київ до поступок. За інформацією видання The Wall Street Journal, хоча офіційного підтвердження прямого наказу щодо Starlink наразі немає, цей інцидент оголив глибоку кризу довіри між партнерами, яка швидко переростає у масштабну політичну та дипломатичну війну.
Серія резонансних дій Білого дому
Новий виток напруженості став результатом цілої низки суперечливих зовнішньополітичних ініціатив Дональда Трампа, оголошених останнім часом:
- Дизельна угода з Кремлем: пропозиція закуповувати російську нафту на вигідних для Москви умовах.
- Політичний тиск: публічні вимоги до Президента України Володимира Зеленського піти у відставку.
- Недієве "перемир'я": оголошення про нібито досягнуту домовленість щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яку Москва майже одразу порушила.
У той час як Білий дім публічно наголошує на "конструктивній ролі у якнайшвидшому завершенні війни", українські посадовці та європейські союзники називають такий підхід хибним. Вони переконані, що спроби надати Кремлю економічні "рятувальні кола" лише поповнюють військову скарбницю Путіна, замість того щоб посилити тиск на агресора.
Бунт у Конгресі: республіканці погрожують блокуванням бюджету
Загрозливі сигнали з Білого дому викликали обурення не лише серед міжнародних партнерів, а й усередині власної партії Трампа. У Капітолії назріває розкол напередодні проміжних виборів.
Конгресмен-республіканець від штату Пенсильванія Брайан Фіцпатрік висловив різку критику дій адміністрації, заявивши, що Конгрес вживе жорстких заходів у разі підтвердження штучного обмеження зв'язку для ЗСУ.
"Якщо ми почнемо "гасити" Україну - це матиме наслідки, запам’ятайте мої слова", - підкреслив Фіцпатрік, додавши, що законодавці готові блокувати фінансування будь-яких федеральних агентств, причетних до цих обмежень.
Окрім цього, республіканці вказують, що намір Трампа закуповувати російські енергоносії прямо порушує федеральне законодавство від 2022 року, яке забороняє подібний імпорт без консультацій із Конгресом.
Хронологія конфлікту: від саміту в Нью-Йорку до залаштунків у Маямі
Витоки поточного загострення сягають середини вересня, коли Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт ООН у Нью-Йорку. Попри позитивні очікування, зустріч із Трампом пройшла у жорсткому тоні. Трамп висловив роздратування ударами українських дронів по російських НПЗ та вимагав припинити цю кампанію, побоюючись зростання цін на пальне для американських споживачів (хоча більшість енергетичних аналітиків пов'язують коливання ринку з конфліктом в Ірані).
Протягом наступного місяця напруженість лише зростала. Успішна кампанія українських дронів вивела з ладу від 40% до 50% нафтопереробної мережі РФ. США близько шести разів зверталися до Києва з проханням зупинити атаки. Українська сторона заявляла про готовність пристати на енергетичне перемир'я, але оскільки Москва відмовилася від поступок, ЗСУ продовжили удари.
Розв'язка наступила 9 жовтня під час шестигодинної зустрічі в Маямі між помічниками Трампа (Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом) і українсько-європейською делегацією. Представники США шокували партнерів вимогами підготувати новий пакет поступок для РФ та оголосили про намір укласти дизельну угоду з Москвою.
Того ж дня Трамп провів 90-хвилинні телефонні переговори з Путіним, після чого публічно оголосив про домовленість щодо російського дизелю, що спровокувало хвилю обурення у Вашингтоні.
Загроза згортання розвідувальної підтримки
За даними європейських джерел, нинішні збої зі Starlink та обмеження на фронті збіглися з неофіційними попередженнями з боку США про можливість призупинення передачі розвідувальних даних та заморожування продажів зброї Києву. Незважаючи на те, що офіційний Вашингтон спростовує факт висунення таких ультиматумів, союзники України готуються до найгірших сценаріїв розвитку подій.
Раніше ми писали, що Дональд Трамп заявляв про нібито домовленість України та Росії не атакувати енергетичні об’єкти, а Володимир Зеленський погоджувався лише за реальних гарантій з боку Москви.
Коментарі