НАТО переходить до кругової протиповітряної оборони на тлі зростаючої загрози дронів на східному фланзі

НАТО переходить до кругової протиповітряної оборони на тлі зростаючої загрози дронів на східному фланзі

НАТО переходить від багаторічної системи повітряного патрулювання до єдиної системи протиповітряної оборони «на 360 градусів»: повторювані вторгнення дронів на східному фланзі альянсу змушують переглянути підходи до захисту повітряного простору союзників.

Нова оборонна концепція НАТО

Цей зсув виводить НАТО за рамки традиційної моделі повітряного патрулювання — яка охороняла небо союзників переважно від пілотованих і безпілотних літальних апаратів від моменту вступу балтійських держав до альянсу у 2004 році — у бік багаторівневого підходу, покликаного протистояти загрозам «від літаків і безпілотних авіаційних систем до крилатих і балістичних ракет», як повідомляє Командування ВПС НАТО. Офіційний представник НАТО заявив цього тижня, що оновлена концепція спрямована на захист альянсу від «загроз у всіх сферах», за даними Business Insider. Перетворення було закріплено на саміті НАТО в Анкарі в липні 2026 року, де союзники домовилися перетворити місію повітряного патрулювання Балтії на повноцінну місію протиповітряної оборони і передали повноваження на застосування сили від національних столиць Верховному головнокомандувачу Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі.

Паралельно з цим рішенням Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запустив ініціативу NATO Drone Edge, у рамках якої союзники зобов’язалися вкласти понад 40 мільярдів доларів у засоби протидії безпілотникам протягом п’яти років і збільшити кількість підготовлених операторів безпілотників уп’ятеро до кінця 2027 року.

Інцидент у Литві підкреслює реальність загрози

Терміновість змін наочно проявилася 15 вересня, коли італійські винищувачі, які виконували завдання в рамках балтійської місії НАТО, збили російський дрон «Гербера» над центральною Литвою — це перший безпілотник, знищений над литовською територією.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що дрон, найімовірніше, призначався для України, однак збився з курсу після того, як українські системи радіоелектронної боротьби порушили його навігацію. Безпілотник увійшов з території Білорусі та подолав близько 100 кілометрів углиб Литви, перш ніж був перехоплений поблизу Круоніської гідроакумулюючої електростанції.

Науседа попередив, що подібні інциденти можуть повторитися, і припустив, що Росія навмисно використовує прольоти дронів як інструмент тиску.

«Це може бути навмисною дією — дозволити дрону відхилитися від курсу і увійти на територію не обов’язково Литви, а будь-якої з балтійських країн чи Польщі — щоб тримати громадськість у напруженні», — заявив він в інтерв’ю литовському суспільному мовнику LRT.

І додав: «Це, безумовно, вигідно Росії».

Ширша закономірність уздовж усього Східного флангу

Інцидент зі знищенням дрона над Литвою вписується в ширшу закономірність. У травні 2026 року російський дрон «Герань-2» вдарив по житловому будинку в румунському Галаці — уперше російський безпілотник завдав поранень мирним жителям на території країни НАТО. У липні 2026 року Фінляндія запровадила обмеження повітряного простору поблизу свого східного кордону на тлі почастішання порушень, а міністр оборони Польщі повідомив, що ймовірно російський дрон було виявлено і вилучено з Балтійського моря біля північного узбережжя країни — лише за кілька днів до литовського інциденту. 9 вересня над Румунією пройшли масштабні навчання НАТО з інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, під час яких відпрацьовувалася саме та багатонаціональна багатодоменна координація, на якій будується нова концепція.

Разом із тим Науседа визнав, що перехоплення дешевих дронів із фанери за допомогою винищувачів ставить під сумнів довгострокову стійкість такого підходу — і саме на розв’язання цієї проблеми спрямовані інвестиції альянсу у сфері протидії безпілотникам.