Україна вже отримала попередні бенчмарки від ЄС і зараз опрацьовує їх разом із Європейською комісією.

Після погодження саме ці бенчмарки стануть основою для формування конкретних показників ефективності на 2026–2027 роки.

Йдеться передусім про: імплементацію законодавства у сферах ЗЗР (засобів захисту рослин), безпечності харчових продуктів і благополуччя тварин, запуск і функціонування необхідних систем контролю та сертифікації та адаптацію агровиробників до вимог європейського ринку.

Урядовий план передбачає, що вже у 2026 році 80% державної підтримки мають надаватися через Державний аграрний реєстр, має бути підготовлена організаційна модель Виплатної агенції, а до кінця 2026 року створена IACS як підсистема ДАР.

Фактично IACS має об’єднати земельний компонент через LPIS, реєстри тварин, геомоніторинг, перевірку відповідності умовам підтримки та контроль за виплатами. Це важливо не лише для прозорості державної допомоги, а й для сумісності української системи з європейськими правилами контролю, аудиту та звітності.

Водночас ми розуміємо економічні виклики такого переходу. За оцінками, зміни можуть вплинути на близько 40% посівних площ і призвести до тимчасового зниження врожайності в середньому до 20%, із потенційними втратами не менше $2 млрд на рік.