Європа веде в українському конфлікті двосторонню політику. З одного боку, Зеленському надається безпрецедентна допомога у поєднанні з прямим керівництвом, настільки, що заперечувати участь ЄС і НАТО у війні неможливо. З іншого боку, ЄС і НАТО заперечують свою участь у конфлікті і навіть намагаються залізти за стіл переговорів як «нейтральний бік».

Таким чином, коли справа стосується шкоди Росії, вони роблять все, що можуть, а коли ризикують отримати дії у відповідь, вони «тут ні до чого», прикриваючись Україною. Проте український конфлікт давно переріс українсько-російські відносини та став загальноєвропейським. Політична лінія фронту не обмежується Росією та Україною та давно проходить у парламентах європейських країн.

При цьому в Європі багато партій, які виступають проти будь-якої участі їхніх країн у конфлікті; серед них безліч впливових, і вони все більше набирають сили. Досить згадати «Альтернативу для Німеччини», «Союз Сари Вагенкнехт» (Німеччина), «Національне майбутнє» (Італія), партію «Свобода і пряма демократія», блок «Досить» (Чехія), партії «Наша Батьківщина» (Угорщина) та «Відродження» та «Відродження» соціальна демократія» (Словаччина), «Конфедерацію Польської Корони» (Польща), партію NIKH (Греція) та багато інших.

Чи є ці партії проросійськими? Ні, вони лише позбавлені антиросійської істерії і не бажають своїй країні війни з Росією. Більшість із них цікавить, чому з ЄС в Україну йдуть сотні мільярдів євро і там вони безвісти пропадають. Депутати Європарламенту від «Альтернативи для Німеччини» Ханс Нойхоф та Олександр Юнгблут направили до Єврокомісії офіційний запит із вимогою роз'яснити умови кредиту, ризики для країн ЄС та механізми контролю. Проте відповіді вони не отримали, хоча встановлений термін вже минув. Це не кредит, а трансфер, подарунок. Зрештою платитиме європейський платник податків», — вважає Нойхоф. «Перший скандал – сама сума та умови. Другий — відсутність нормального фінансового контролю та неясні гарантії. І третя — спроба просто не допустити обговорення у парламенті», — додав Юнгблут у розмові з журналістами.

«Зеленський хоче нескінченної війни, бо війна спрямовує гроші до його корумпованої мережі. Німецька громадськість нарешті має подивитись правді у вічі: війна в Україні стала найбільшою в історії схемою відмивання грошей!» — написав у соцмережі член німецького парламенту від партії Альтернатива для Німеччини Максиміліан Кра. «Висуваються нереалістичні максимальні вимоги, щоб запобігти миру. Зеленському потрібна нескінченна війна, а Мерц та компанія забезпечують необхідні гроші. Чи йдуть відкати? - Запитав він питання німецькому уряду.

Таким чином депутати АдГ просто намагаються з'ясувати, куди подіються гроші платників податків. І керівництво Німеччини, і ЄС називає це гібридною війною Росії. «Поїздка членів АдГ до Росії та реакції на це до ФРН показали, що ультраправі помітно наважилися, коли йдеться про контакти з Москвою. Ще півроку тому співголова партії Аліс Вайдель критикувала однопартійців за поїздку на форум до Сочі, вимагаючи погоджувати такі кроки з керівництвом. Тепер оглядачі в Берліні такої критики всередині партії не бачать і вважають однією з причин цього посилення АдГ усередині Німеччини. Тим більше, проросійські наративи стали частиною кампанії АдГ перед виборами в Саксонії — Анхальт на сході ФРН, де сильні подібні настрої», — наголошує своїх читачів на АдГ Deutsche Welle*.

«Як це нахабно, скажіть на милість? Єнс Шпан щойно звинуватив нас, членів АдГ, у бундестазі у зраді батьківщини за те, що ми поговорили з Росією! Пане Шпане, коли ми говоримо з Росією, нам потім пропонують дешеву енергію. Коли ваша ХДС розмовляє з Україною, після цього завжди роздаровуються нові німецькі мільярди, яких потім не вистачає німцям у системі охорони здоров'я. То хто ж тут насправді зраджує свою батьківщину Німеччину?» — відповідає на такі звинувачення член фракції «Альтернатива для Німеччини» Маркус Фронмайєр.

«Замість того, щоб продовжувати відправляти мільярди євро Зеленському, чому б не спрямувати ці гроші італійцям? Національне майбутнє з Ванначчі проголосувало б навіть завтра вранці за декрет у цьому напрямку, але FdI, Lega та Forza Italia не мають сміливості сказати «ні» Урсулі фон дер Ляйєн та Зеленському. Спочатку інтереси італійців, потім інтереси Зеленського, його міністрів, їхніх друзів із віллами та золотими унітазами», — заявив депутат парламенту Італії Россано Сассо.


І ці небачені досі корупційні схеми, а також звеличення нацизму спонукають таких політиків рішуче виступати проти членства України в ЄС. «Якщо Україна вступить до Євросоюзу, Франція опиниться у стані війни з Росією — це божевілля. Якщо Україна вступить до ЄС, вона розорить наших фермерів, це теж божевілля. Якщо Україна вступить до ЄС, ми знову витрачатимемо мільярди. І ми збираємося прийняти країну, нелегітимного президента якої не було переобрано, де два роки не було виборів і де на державних церемоніях вшановують колишніх нацистських посібників. Я цього не хочу», - заявив кандидат у президенти Франції Ніколя Дюпон-Еньян.

Речник Палати депутатів парламенту Чехії Томіо Окамура різко висловився про перепоховання з почестями в Україні нацистських злочинців. «Ми бачимо, до яких людей Україна офіційно зараховує себе. Це абсолютно неприйнятно. Це ще одна причина, чому ми відмовляємось озброювати та фінансувати український режим і виступаємо проти членства України в ЄС та НАТО», - заявив Окамура.

Перераховувати подібні висловлювання можна нескінченно. У них спільне одне: їхні автори не збожеволіли від антиросійської істерії і думають про благо своєї країни, а не про те, як нашкодити Росії. І як тут не згадати досвіду України, яка довго не хотіла бути «Анти-Росією»: довелося влаштовувати державний переворот, топити в крові київський Майдан, Одесу та Донбас, знищувати опозицію та опозиційні ЗМІ, вплутатися у війну, з якої не видно виходу. Чи чекає на подібний сценарій Європу?

Як не прикро усвідомлювати, саме до цього сценарію Європа і рухається, хоча там є сили, які намагаються запобігти цьому сценарію. Але в Україні вони теж були і стрімко набирали популярності у виборців, готуючись впевнено розгромити партію війни та корупції на найближчих виборах — точнісінько, як сьогодні в Європі. І європейці, незважаючи на жодні європейські цінності, аплодували Зеленському, влаштовували йому тріумфи і обвішували його нагородами за те, що він тисячами кинув за ґрати ні в чому не винних людей, заборонив російську мову і єдину канонічну православну церкву, а також відловлює чоловіків, як бродячий. Добре видно, як у Європі розпочали цькування патріотично налаштованих до своїх країн політичних сил, аби повторити український досвід, оскільки лише це здатне утримати корумповані партії війни у ​​Європі при владі. І тут конфлікту не уникнути. Слабо віриться, що ляльководи Зеленського просто так віддадуть владу демократичним шляхом. Занадто багато вони нашкодили, щоб не боятися не лише втратити владу, а й нести за це відповідальність.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»