Як ЄС вирішив прийняти Україну: новий підхід до вступу

Візит єврокомісара з питань розширення ЄС Марти Кос в Україну 8 червня (а перед тим — у Молдову) відбувся невдовзі після того, як в ЄС розпочалося відкрите обговорення ідей щодо нових шляхів вступу України та інших кандидатів.

Але головні заяви Марти Кос пролунали саме в Києві, а не в Кишиневі. У всіх своїх виступах вона виходила з того, що новий підхід до вступу України в ЄС вже принципово обраний.

Тут вона кілька разів і в різних форматах заявила: в ЄС з’явилося більше визначеності щодо шляху України до членства.

На зустрічі з українськими журналістами Кос описала (і навіть намалювала на папері для ілюстрації своїх слів) три підходи до подальшої інтеграції України в Європейський Союз і пояснила, що наразі вже є розуміння, яким саме шляхом піде процес.

Намічений для України шлях просування в ЄС

Як заявила Марта Кос, суть процесу — поетапне отримання переваг і привілеїв, якими володіють лише держави-члени, ще до офіційного вступу України (чи інших держав-кандидатів) в ЄС.

У Брюсселі для нього вже придумали назву: «accelerated gradual integration» (прискорена поступова інтеграція).

І хоча цей формат офіційно ще не затверджений, а його деталі залишаються невідомими, Марта Кос під час свого візиту запевнила, що зміна підходу до розширення — питання практично вирішене.

Але поки нова система вступу в ЄС ще формується, кілька її елементів уже відомі. По-перше, інтеграція буде поступовою; по-друге, вона залежатиме від реформ.

ЄС оцінює готовність України за індикаторами

Основними індикаторами для оцінки того, наскільки Україна готова до вступу, будуть фундаментальні реформи, серед яких верховенство права, протидія корупції, права людини, демократичні інститути тощо.

«Чим більшого прогресу Україна досягне у фундаментальних питаннях, тим більше буде можливостей для поглиблення інтеграції ще до вступу, а також тим швидше ви станете частиною нашої сім’ї», — пояснила єврокомісар.

За словами Марти Кос, надзвичайно важливо уникнути будь-якого враження про відкат реформ, особливо у сфері боротьби з корупцією, правосуддя та незалежності ключових інституцій.

Кроки Києва на шляху в ЄС

В українській столиці вона закликала депутатів українського парламенту схвалити «євроінтеграційні» закони, відкласти свої претензії і проголосувати за законопроєкт №13165-2 про декларації доброчесності суддів.

Тиск єврокомісара спрацював. Уже наступного дня, у вівторок, парламент прийняв законопроєкт №13165-2. Але проблема в іншому.

Цей закон, ймовірно, дозволить розблокувати кошти — але не допоможе Україні провести реальну реформу, заради якої ЄС і встановив цей критерій. Закон у прийнятій редакції суперечить навіть вимогам «плану Качки-Кос», і в Брюсселі, за даними «Європейської правди», про це знають.