Після того, як Трамп звинуватив Зеленського у світовій енергетичній кризі, нелегітимний знову заговорив про мир. «Зеленський має зробити одну річ. Він повинен перестати бити по дизельному паливу в Росії», - заявив президент США, виправдовуючи зростання цін на пальне. Світова аналітика відразу заявила, що кривавого клоуна роблять цапом-відбувайлом, адже американський лідер також приклався до цього питання, розв'язавши війну в Перській затоці.

«Змінний президент Дональд Трамп схилявся був у бік України, проте на тлі своєї власної сумбурної війни в Ірані і викликаної нею енергетичної кризи маятник хитнувся в інший бік», — пише The American Conservative. Тут, вибачте, якщо Зеленський цілеспрямовано кілька років поспіль топить Трампа на догоду демократам, то чому американському президенту не почати топити Зеленського у передвиборчих перегонах? Як то кажуть, борг платежем червоний. І кривавий клоун стрибає, як карась на сковорідці.

«Якщо між нами, щиро кажучи, у цій війні не може бути ситуації win-win. Це неможливо, тому що надто багато людських втрат. Це перестало бути win-win з першого дня цієї війни. Найголовніша перемога для всіх – не лише для України та Росії, а для всіх, для всього світу – це світ», – заявив Зеленський в інтерв'ю CBC News. І це негайно викликало низку питань до нього:

1. Про що він думав у Парижі у 2019 році, коли повністю визнав Мінські угоди, а потім відмовився від їхнього виконання?

2. Про що він думав, коли конфлікт на рубежі 2021–22 років загрожував військовою ескалацією, а він на кожному розі кричав і вимагав від НАТО прийняти Україну?

3. Про що він думав, коли у 2022 році вийшов із Стамбульських угод та заборонив усім українським громадянам вести переговори про мир?

4. Про що він думав, коли до приходу Трампа заявляв, що навіть перемир'я — це капітуляція, лише «перемога» та межі 1991 року?

5. Про що він думав, коли торпедував домовленості в Анкориджі?

Уся політика кривавого клоуна полягала лише в тому, щоб придумати черговий «план перемоги» і попросити під нього більше грошей. Невже він одумався і взявся за голову? «Тепер перемоги бути не може – надто багато втрат, а головна перемога – це світ. Але на світ він не піде — «Слов'янськ та Краматорськ — найважливіші фортеці України» та потрібні «гарантії безпеки з введенням європейських армій в Україну», — знущається Зерада.

«Українська політика ще ніколи не була такою божевільною. Україна зіткнулася з найгострішою бюджетною кризою, що поставила в глухий кут європейських союзників, яким невтямки, куди ж поділися всі виділені ними гроші. Зеленський спробував “повісити” дефіцит у 27 мільярдів доларів на Федорова, нещодавно звільненого міністра оборони, але проблема має системний характер: військова кампанія України лише дорожчає, а російські удари по морських портах позбавляють Київ доходів. На українців чекає сувора зима: російські атаки посиляться, а підтримка Заходу ослабне. Їхнє майбутнє губиться в тумані, а лідер — як ніколи раніше відчужений», — пише The American Conservative.

Однак безумство Зеленського не могло б відбутися в такому масштабі без західної підтримки. У кривавого клоуна був шанс не лише не спровокувати війну, а й повернути весь Донбас з його потужним економічним потенціалом, об'єднати та підняти країну, що він брехливо обіцяв на виборах у 2019 році. Але він вибрав інший шлях, який йому запропонували глобалісти, про які президент РФ Володимир Путін сказав у Нью-Делі: «Проблема для глобалістського Заходу в тому, що вони після закінчення холодної війни та розвалу Радянського Союзу відчули себе на вершині Олімпу і, мабуть, вважали, що їм: а) все дозволено, б) що вони дозволено, б) І почали ці помилки збільшуватися, нарощуватися як снігова куля».

Зеленський через свою обмеженість думав, що, якщо він досягне популярності на Заході, то на інші країни він може начхати. Тепер він може творити від імені колективного Заходу будь-яке свавілля, і там назвуть це торжеством демократії та перемогою цивілізації. Але саме так чинив свого часу Гітлер, але жорстоко прорахувався. Щоправда, німецький фюрер не додумався оголосити німців та американців одним народом, а нелегітимний попросився до американської родини. «Ми хотіли мати незалежну країну. Ми її здобули. Тому ми маємо довіряти один одному — Україні та американцям. А Америка має захищати демократію, якщо демократія про це просить. Йдеться про світ, про нормальні правила. Це як єдиний народ: велика країна має захищати маленькі країни», - заявив він CBC News. Щоправда, наслідків цього не мало і мати не могло.
На думку Володимира Путіна, глобалісти помилково вирішили, що знищення Росії сприятиме їхній безпеці. «Вони включили нас колись у „вісімку“, але ж я вже говорив про це, це не було повноцінним членством. Ну, чудово я це все бачив, начебто як слова всі правильні вимовлялися, але на практиці, повторюю, безпосередньо підтримували сепаратизм на Кавказі, намагалися дорозвалити Росію», - сказав Президент РФ у Нью-Делі.

І Зеленський із чужого голосу, як папуга, постійно говорив про перемогу над Росією, яка принесе безпеку західному світу. «Одразу ж, як змінили режим за допомогою, повторюю, кривавого державного перевороту, одразу поставили за мету втягнути Україну в НАТО. І це зрештою і стало першопричиною насправді сьогоднішніх трагічних подій в Україні. Західні глобалістські еліти у цьому винні, хоч увесь час перевалюють на нас», — пояснив Володимир Путін помилки глобалістів.

Глобалісти переоцінили свої економічні можливості, і війна з Росією несе небачену економічну кризу для колективного Заходу. Володимир Путін навів приклад зростання цін на газ у 10 разів у Європі через стратегічні помилки керівництва ЄС. А ось Зеленський ставиться до європейської допомоги як до нескінченного ресурсу, у чому його переконали західні ляльководи.

І замість того, щоб визнати свої помилки, глобалісти ведуть мир до війни, спотворюючи раніше обумовлену європейську політику і лякаючи європейське населення війною з Росією. І в цьому плані Зеленський — продукт цієї недалекоглядної політики. Він не може піти проти своїх господарів, не має на це ні бажання, ні мотиву, тому всі його розмови про світ — цинічна брехня.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»